рус
укр
 

Огляди та публікації

31.10.2008

Про активні сабвуфери з декодерами

ПРО САБВУФЕРИ, ДОМАШНІ КІНОТЕАТРИ І НЕ ТІЛЬКИ

Сабвуфер (англ. subwoofer) – елемент багатоканальних акустичних систем, призначений для досягнення високої якості відтворення низькочастотних складових звуку. Конструктивно виконується у вигляді окремого блоку. Іншими словами, сабвуфер – це колонка, створена спеціально для відтворення найнижчих частот, які невеликі акустичні системи відтворити не можуть. Сабвуфери поділяють на пасивні та активні.

Пасивний сабвуфер не має підсилювача потужності, тому його потрібно підключати до підсилювача відповідної потужності. Власне, такий сабвуфер не більше ніж низькочастотна колонка. 99% сучасних сабвуферів для домашнього кінотеатру роблять активними.

Активний сабвуфер обладнано вмонтованим підсилювачем потужності і кросовером, що спрощує узгодження сабвуфера з акустикою та особливостями приміщення. Вмонтований підсилювач потужності може бути і стереопідсилювачем (посилення основної стереопари), і багатоканальним підсилювачем (посилення всіх підключених каналів). Сабвуфер з багатоканальним підсилювачем потужності – основний елемент, можна навіть сказати, серце будь-якої системи домашнього кінотеатру (2.1, 3.1, 4.1 або 5.1), тому його обладнують необхідними входами і виходами, а також органами управління всією аудіосистемою.

З розвитком і вдосконаленням запису, передачі та відтворення об'ємного звуку спочатку в аналоговому, а згодом і в цифровому форматі саме цю особливість активного сабвуфера – бути одночасно окремою низькочастотною колонкою і підсилювачем потужності – дедалі частіше використовують розробники і виробники акустичних систем у домашніх кінотеатрах. Це економічно і зручно. Адже придбавши комплект пасивних АС, споживач неодмінно стикається з проблемою підбору відповідного сабвуфера, потім підсилювача (ресівера), а потім з інсталяцією (первинною установкою і настройкою) системи домашнього кінотеатру, що, погодьтеся, до снаги далеко не кожному. Тому простіше купити готовий комплект акустики 5.1, позбавивши себе сумнівного задоволення збирати домашній кінотеатр самому. Тим більш, що комплектів акустики 5.1 сьогодні випускається будь-якої потужності і на будь-який смак безліч: із стерео, аналоговими і цифровими входами, роз'ємами для підключення навушників, з ручним чи електронним (за допомогою пульта ДУ) управлінням, зі всілякими регулюваннями гучності і тембрів, з вмонтованими AM/FM–тюнерами (як Sven HA-460T, Sven HA-462T, Sven BTR5-10), процессорами DSP (как Sven HA-440T, Sven HA-450T, Sven HA-490T) і навіть DD/DTS-декодерами (як Sven HA-435T, Sven HA-480T) і т.д. і т.п. Здавалося б, проблем не повинно виникати, проте…

Проте скільки існує людина, вона прагне до кращого, і, зрештою, до досконалості. Не зважаючи на велику різноманітність домашніх кінотеатрів, зокрема недорогих і пристойної якості, купивши готовий комплект 5.1 акустичних систем з прекрасним об'ємним звучанням (про що ви переконалися при прослуховуванні в залі магазину) і встановивши його вдома, ви з жахом переконуєтеся, що акустична система не задовольняє ваш вишуканий смак меломана. І річ не в тому, що вам «підсунули» неякісний продукт. Просто ви спробували засунути акустику в «прокрустове ложе» своєї квартири без урахування особливостей як самої системи, так і приміщення.

Давно відомо, що настройка системи домашнього кінотеатру складається з двох етапів: інсталяції, необхідної для врахування особливостей AV-системи, в першу чергу, гучномовців і, так би мовити, повсякденні регулювання — настройка під параметри конкретного підключеного джерела аудіосигналу. Найбільших зусиль вимагає, природно, інсталяція, адже її правильне здійснення — запорука успішної роботи всього домашнього кінотеатру. Тому використання навіть найкращої системи 5.1 з активним сабвуфером, що має вмонтований багатоканальний підсилювач потужності, ще не вирішує всіх проблем об'ємного звучання, якщо не здійснити необхідних настройок системи.

Проблема 1 – декодування. Наприклад, у вас є записи в цифровому форматі (DTS, Dolby Digital, Dolby Pro Logic, PCM), є DVD-програвач з цифровими виходами, але без декодерів. Отже, для відтворення цих записів вам потрібен або ресівер, або комплект 5.1 з відповідними вбудованими декодерами.

Проблема 2 – необхідність зрівняти гучність по кожному каналу, щоб створити природну й цілісну звукову картину. Для цього в ресіверах (підсилювачах) передбачено спеціальний тестовий режим: апарати обладнано вмонтованим генератором рожевого шуму і при його включенні посилають сигнал в кожну акустичну систему по черзі, починаючи зазвичай з лівої фронтальної. Шляхом зміни гучності необхідно добитися того, щоб рожевий шум звучав у всіх колонках з однаковим рівнем. Це непросто, тому в багатьох дорогих моделях передбачено системи автоматизації даної процедури з використанням вимірювального мікрофона. У будь-якому випадку, основну стереопару, тобто ліву і праву фронтальні колонки, розміщують на однаковій відстані від глядацького місця (по віртуальному колу, в центрі якого перебуває голова слухача) за так званою референсною схемою. Звичайно, в ідеалі всі АС повинні перебувати на однаковій відстані від слухача, щоб сигнал усіх каналів досягав його вух одночасно. Але далеко не завжди вдається коректно розташувати тилові колонки унаслідок обмеженості або браку приміщення, тому необхідно відрегулювати затримку тилових сигналів щодо сигналу основної стереопари. І найскладніше виконати цю умову для центральної колонки — її розміщують зазвичай не на дузі (зрозуміло чому), а на прямій, що проходить через основну стереопару. Коротше кажучи, центральна і тилові колонки виявляються ближчими до слухача, чим фронти, і їх сигнал потрібно затримати. На скільки? Розрахунок дуже простий: швидкість звуку в повітрі складає 340 м/с; якщо різниця у відстані рівна третині метра, сигнал потрібно затримати на 0,001 сек (1 мс). Щоб не утруднювати споживача обчисленнями, затримка виставляється опосередковано — через відстань від глядацького місця до відповідного гучномовця. Причому крок складає часто саме 0,3 м, тобто фактично 1 мс. У розкручених апаратів він менший — 0,1 м, отже, і точність настройки буде вища.

В останніх моделях ресіверів (підсилювачів) передбачено регулювання затримки і сабвуферного сигналу. Необхідність його затримки виникає у випадку, якщо всі АС або хоча б фронтальна стереопара — повнодіапазонні. Змінюючи затримку, добиваються, щоб звук від сабвуфера надходив до глядача у фазі з басом, відтворним повнодіапазонними АС.

Проблема 3 – повсякденні регулювання. З повсякденних регулювань найчастіша — вибір джерела сигналу і зміна рівня як загальної гучності, так і рівня гучності кожного з каналів, насамперед центрального, щоб підкреслити або приглушити діалоги. Звідси головна вимога до пульта дистанційного управління (ПДУ): він повинен бути повнофункціональним, регулятор гучності і кнопки вибору входів повинні бути розташовані так, щоб у людини, що тримає ПДУ в одній руці, вони виявлялися в межах досяжності великим пальцем. Це непросто, адже кнопок на ПДУ сучасного ресівера — декілька десятків, оскільки пульт часто роблять універсальним, тобто здатним управляти ще й іншими компонентами системи домашнього кіно. Добре якщо розробники не економили на його розмірах, чітко (не тільки написами, а й кольором кнопок) розділили його на робочі зони, а рідко використовувані клавіші заховали під зсувну або відкидну кришку. Тому іноді вдаються до радикального рішення: комплектують ресівер двома пультами — спрощеним («на кожен день») і повнофункціональним для інсталяції.

Проблема 4 – контроль за регулюваннями і настройками. Регулювання і настройки у ресіверів початкового рівня контролюються за показниками дисплею на передній панелі, у дорожчих моделей — за екранними меню. Останні дають наочнішу картину, особливо при інсталяції, проте мають і недоліки: по-перше, якщо показники не дублюються на дисплеї, ресівер необхідно підключати до телевізора; по-друге, якщо відеосигнали комутує ресівер, то всі зміни параметрів, зроблені під час кіносеансу, відображатимуться на екрані телевізора, що може перешкодити перегляду, тому в багатьох моделях передбачено режим відключення екранних меню, а на компонентний вихід вони взагалі не виводяться.

Таким чином, за допомогою ресівера всі описані вище проблеми вирішуються. А що, якщо вирішити ці проблеми не таким дорогим шляхом? – задумалися конструктори компанії SVEN і запропонували використовувати активний сабвуфер з вмонтованими багатоканальним підсилювачем і декодуючими пристроями. Отже, знайомтеся:

АКТИВНІ САБВУФЕРИ З ДЕКОДЕРАМИ X5-21 и X5-31

«Меж досконалості немає!» – цей крилатий вираз цілком підходить до сабвуферів Sven X5-21 і Sven X5-31, розроблених компанією SVEN, що мають вмонтовані багатоканальні підсилювачі і декодери цифрового звуку.


X5-21

X5-31

Отже, функціональні можливості та особливості сабвуферів X5-21 і X5-31:

  • вмонтований багатоканальний підсилювач;
  • вмонтовані декодери DTS, Dolby Digital (AC-3), Dolby Pro Logic, PCM;
  • повнофункціональний пульт дистанційного управління;
  • аналоговий 5.1-канальний вхід і три стереовходи, оптичний і коаксіальний цифрові входи;
  • електролюмінесцентний дисплей;
  • електронне управління рівнем загальної гучності, рівнем гучності кожного з каналів, тембрами і луна-ефектами;
  • ручне регулювання рівня загальної гучності;
  • можливість настройки тестового шуму кожного з каналів;
  • вибір затримки звуку центрального і тилових каналів.

Вже одного цього переліку досить, щоб переконатися в тому, що перед вами висококласний продукт. Корпуси сабвуферів виготовлено з дерева (MDF). Акустичним оформленням обох сабвуферів є схема з фазоінвертором, розташованим на лицьовій панелі. Вихідна потужність (RMS): каналу сабвуфера – відповідно 70 і 100 Вт; каналу сателітів – відповідно 5 х 16 Вт і 5 х 25 Вт. Діаметр НЧ-динаміків – 8” і 10”. У комплекті з сабвуфером йде повнофункціональний пульт дистанційного управління, що дає змогу перемикати входи, вмикати режими STEREO, SURROUND і 5.1, регулювати рівень як загальної гучності, так і гучності лівого і правого фронтальних, лівого і правого тилових і центрального каналів, а також здійснювати настройки низьких, середніх і високих частот і затримку звуку центрального і тилових каналів. Всі настройки фіксуються на дисплеї (докладніше за див. інструкцію з експлуатації).

Зважаючи на функціональні можливості, сабвуфери X5-21 і X5-31 широко використовуються в системі домашнього кінотеатру. При підключенні до них комплектів 5.0 пасивних акустичних систем, наприклад HP-503T или BT-111, ви отримуєте чудовий комплект 5.1 для домашнього кінотеатру, в якому легко вирішуються проблеми інсталяції (зрівнювання гучності по кожному каналу, настройка тестового шуму, затримка звуку центрального і тилових каналів), контролю повсякденних регулювань і настройок на дисплеї, а головне — декодування записів в цифровому форматі (DTS, Dolby Digital, Dolby Pro Logic, PCM), якщо ваш DVD-програвач не має декодерів, але обладнаний цифровими виходами.


SVEN HP-503T

SVEN BT-111


Використані терміни

DOLBY DIGITAL стандарт кодування/декодування запису 6-канального звуку (5+1) в діапазоні від 20 Гц до 20 кГц: 5 каналів навколишнього звуку і один низькочастотний (сабвуферний). Це система стиснення цифрової інформації, розроблена Dolby Laboratories, дозволяє закодувати в звукову доріжку DVD багатоканальний звук. Варіації формату DD представлено в цифровому вигляді (десятковий дріб); перша цифра вказує на число каналів повної СМУГИ ПРОПУСКАННЯ (BANDWIDTH), друга - на наявність окремого каналу для САБВУФЕРА (SUBWOOFER). Таким чином, 1.0 - це моно, 2.0 - стерео, а 5.1 - 5 каналів з сабвуфером. Варіант 2.0 може містити «заховану» об'ємну інформацію, яка може бути виведена декодером PRO LOGIC з розділенням сигналів для подачі на передні, центральну й тилові колонки. DVD-програвачу необхідний декодер Dolby Digital для перетворення звукової доріжки у форматі Dolby Digital в багатоканальний звук. Якщо декодер не вмонтовано в DVD-плеєр, то він повинен входити до складу AV-підсилювача або ресівера.

Dolby Digital AC3 – доповнення стандарту Dolby Digital схемою, що забезпечує щільність стиснення запису звуку від 12:1 і більше при значенні бітрейта від 64 до 640 Кбіт/с при забезпеченні високої якості відтворення.

DTS (Digital Theater System) – стандарт 6-канального (5+1) запису звуку на DVD-дисках, що конкурує з Dolby Digital, але схожий з ним. Відрізняється меншим коефіцієнтом стиснення (4:1), підвищеною швидкістю потоку даних (бітрейт – 882 Кбіт/с). За рахунок цього, а також використання досконалішого алгоритму стиснення характеризується досить високою якістю запису і відтворення звуку. При записі використовується частота дискретизації 48 кГц, що робить сьогодні цей стандарт найбільш високоякісним зі всіх існуючих стандартів запису звуку на DVD.

DOLBY STEREO/SURROUND – система об'ємного звуку для кінотеатрів, яка вперше була використана в 1977 році в «Зоряних війнах». Вона складається з інформації про ліву, праву і об'ємну (surround) частини звукової дорожки.

DOLBY PRO LOGIC – система об'ємного звуку, що розподіляє сигнал з DOLBY SURROUND в лівий, правий, центральний і тилові канали.

Dolby Pro Logic II – алгоритм розкладання звичайного стереозвуку в шестиканальну форму (5+1).

PCM – скорочення від Pulse Code Modulation. Стереофонічний аудіоформат без стиснення даних, використовується для запису CD. Підтримується DVD-плеєрами, відтворюючими компакт-диски.

Підготував Анатолій Литвиненко


...
  всі  
test site