|
|
Мій відпочинок зі Screamer’ом2 жовтня 2008 року «Давай візьмемо із собою Скрімер», – сказала мені подруга, коли ми збирали речі перед від'їздом на море в сонячне місто Іллічівськ. «Згода!» – відповіла я. Так розпочалася наша коротка, але дуже музична відпустка. Випробувати міні-колоночки ми вирішили ще в купе потягу Київ-Одеса. Я дістала свій музичний Samsung, а в подруги була Nokia 5610 Xpressmusic (добре, що в комплекті зі Скрімером є перехідник на 2,5 мм). Ми завантажили плей-треки і трохи не побилися за право першою перевірити свій телефон і нову іграшку на музичність. Попутників не було, тому маленький рожевий Скрімер кричав на все купе. І це був не максимум гучності! Діма Білан і Apocaliptica, Океан Ельзи і Тіна Кароль – ми слухали і навіть підспівували, а Скрімер грав на подив чисто і дзвінко. 8 годин шляху з піснями промайнули непомітно.
Здрастуй, море! Вечір, оксамитове небо, теплий прибій, пустинний піщаний пляж. Чогось не вистачає. Музики, звичайно! Дістаємо із сумочки наші рожеві колоночки! Тепер ми були одностайні: слухаємо «Сатинові береги» Дідюлі. З келихом Кінзмараулі, Дідюлею і Скрімером ми чудово відсвяткували перший вечір на морі. Вдень на пляжі зазвичай слухаєш все що завгодно, але не те, що тобі подобається: спів під Караоке з довколишнього кіоску, шансон з пляжного кафе, крики дітей та їх батьків. Ми вирішили цю проблему повністю! В центрі нашого пляжного килимка лежала маленька рожева акустична система – і ми слухали тільки ту музику, яку хотіли. Цю ж музику із задоволенням слухали і наші сусіди по пляжу в радіусі 3-5 метрів.
А наступного дня було свято – День незалежності України. І – ось радість – ми зустріли цілу компанію друзів-киян. Відзначити знаменну дату вирішили разом походом у місцевий нічний клуб. І тут нас чекала проблема. В Іллічівську таких закладів близько десятка, і з нагоди свята всі вони були переповнені. Що робити семи молодим, веселим і активним людям, коли піти потанцювати нікуди? Правильно! Влаштувати свою дискотеку! Прямо на пляжі! Експромт удався на славу. Ми зняли босоніжки на каблуках, хлопчики підвернули штани. Наша рожева акустика разом з iPod’ом друзів була поміщена в спеціальну скрімеровську сумочку і підвішена на пляжний грибок. Взуття і сумочки – відповідно під грибок. Гучність на плеєрі і на Скрімері – на максимум. І танці, танці, танці. Під зірками і місяцем, під солоним вітром біля теплого моря. Потім був світанок під шум прибою, прощання з морем і дорога додому. Відпочинок залишив море вражень, трохи фотографій і маленькі рожеві колоночки, які я тепер слухаю просто для того, щоб посміхнутися і підняти настрій.
Оля Киценко
|
|
||||||||||||
